Репозитарій Львівського національного університету імені Івана Франка

Відкритий доступ до наукових, освітніх та академічних матеріалів університету

Фонди

Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.

Зараз показуємо 1 - 5 з 21

Нові надходження

Офіцерський корпус армії Західно-Української Народної Республіки: національний та територіальний зріз
(ЛНУ ім. Івана Франка, 2025) Стецишин Олег Леонідович
У дисертаційній роботі вперше здійснено комплексне дослідження залучення представників національних меншин та іноземців до служби в Галицькій армії у 1918–1920 рр. Досліджено рекрутинґову діяльність Збірної станиці у Відні, еволюцію вимог добровольців і влади та проаналізовано соціальний пакет військових. На основі джерельної бази вперше складено перелік 778 офіцерів неукраїнського походження; за допомогою просопографічного аналізу створено їхній колективний портрет (найчисельніші — євреї, німці, австрійці, росіяни і чехи). Доведено, що залучення іноземців допомогло розв’язати кадрову проблему армії. Робота підкреслює важливість висвітлення фактів міжнаціональної злагоди й спільної боротьби за українську державність.
Німецький «роман поколінь» кінця ХХ – початку ХХІ століття
(ЛНУ ім. Івана Франка, 2025) Гречешнюк Ольга Олегівна
У дисертаційній роботі вперше в українському літературознавстві здійснено комплексне дослідження поетики німецькомовного «роману поколінь» кінця ХХ – початку ХХІ століття. Актуальність зумовлена потребою переосмислення трагічного минулого Європи та конструювання ідентичності через сімейні й колективні наративи. На основі праць із жанрології, філософії та культурології уточнено жанрово-стильові характеристики генераційного роману як модифікації сімейного наративу. Визначено ключові домінанти: травма, тоталітаризм, пам’ять і трансформація епох. Досліджено твори У. Тімма, А. Ґайґера, Т. Дюкерс, Ґ. Люстіґер та М. Марон, які вперше залучено до українського академічного дискурсу. Доведено, що сучасний роман поколінь наративізує траєкторію національної історії через життєписи кількох поколінь однієї родини.
Медійність літературно-репортажного тексту
(ЛНУ ім. Івана Франка, 2025) Качак Христина Іванівна
У дисертації досліджено медійність літературно-репортажного тексту як комплексну властивість, що сформувалася в процесі історичного розвитку типу тексту між літературою та журналістикою і виявляється в поєднанні різних медійних одиниць. Для її аналізу запропоновано теоретичний інструментарій, заснований на концептах медіума, інтермедіальності та мультимедійності, що дозволяє виявляти й класифікувати ключові медійні властивості літературно-репортажного тексту: візуальність, що постає у формах фотографічності та картографічності, звучність, – визначено способи їхньої мовної реалізації та вплив на сприйняття тексту. Як інтермедіальні феномени літературно-репортажного тексту розглянуто докуфікційність та гіпертекстуальність. Показано, що медійні властивості можна класифікувати як типологічну ознаку літературного репортажу, що розширює його дефініцію та дозволяє врахувати інтермедіальні й мультимедійні характеристики. Окреслено тенденцію до медійної гібридизації цього типу тексту, яка виявляється в нових форматах, зокрема комікс-репортажах і цифрових лонгформах, що поєднують мову із іншими знаковими системами. З’ясовано, що гібридна природа літературного репортажу в сучасних умовах трансформується в медійну гібридність, що забезпечує цьому формату гнучкість, адаптивність та конкурентоспроможність у цифровізованому світі.
Лінгвоконцептуальні виміри англомовних перекладів української прози міжвоєнного періоду XX століття
(ЛНУ ім. Івана Франка, 2025) Малайко Сергій Олександрович
У дисертаційній роботі досліджено лінгвоконцептуальні виміри англомовних перекладів української прози міжвоєнного періоду, зокрема вплив ідеологій та культурного досвіду перекладачів на маркери світобачення. Теоретичну базу склали теорія складності, матеріалізм виникнення, когнітивна лінгвістика й теорія концептуальної метафори. Застосувавши дискурс-аналіз, порівняльно-зіставний та когнітивно-дискурсивний методи, доведено, що передмови до перекладів часто є маніпулятивними, тоді як самі тексти демонструють обмежений вплив ідеології. Нейтралізація радянізмів та диглосії зумовлена мінімізацією інтерпретаційних ризиків, маркетинговими та бюрократичними чинниками. У висновках підкреслено здатність перекладачів точно відтворювати ідеологічні аспекти попри культурну дистанцію, а переклад інтерпретовано як «перевиникнення» тексту в цільовій мові.
Соціокультурна роль Марії Габлевич у шекспірознавстві: редагування, коментарі, критика перекладу
(ЛНУ ім. Івана Франка, 2025) Свередюк Анна Тарасівна
У дисертаційній роботі досліджено соціокультурну роль Марії Габлевич (нар. 1950) в українському шекспірознавстві та перекладознавстві. Метою є аналіз її фемінної оптики й новітнього підходу до інтерпретації творів Шекспіра на прикладі “Коментарів” до “Сонетів” (1998) і перекладу драми “Антоній і Клеопатра” (2013) у зіставленні з працями П. Куліша, І. Франка та Бориса Тена. Застосовуючи синергетичний метод та теорію перспектив МакЛорі (“переклад”, “критика”, “редагування”), охарактеризовано активну позицію перекладача, вплив радянської ідеології та шляхи її подолання. Визначено філософсько-естетичні засади фемінної оптики авторки, протиставленої маскулінному баченню. Досліджено практику коментування й редагування, зокрема співпрацю з Д. Павличком та Н. Бутук. У результаті доведено, що М. Габлевич збагатила національне шекспірознавство інноваційною інтерпретацією ренесансної образосимволіки на засадах гуманізму, духовності та любові як єднальної сили.