Соціокультурна роль Марії Габлевич у шекспірознавстві: редагування, коментарі, критика перекладу

Abstract

У дисертаційній роботі досліджено соціокультурну роль Марії Габлевич (нар. 1950) в українському шекспірознавстві та перекладознавстві. Метою є аналіз її фемінної оптики й новітнього підходу до інтерпретації творів Шекспіра на прикладі “Коментарів” до “Сонетів” (1998) і перекладу драми “Антоній і Клеопатра” (2013) у зіставленні з працями П. Куліша, І. Франка та Бориса Тена. Застосовуючи синергетичний метод та теорію перспектив МакЛорі (“переклад”, “критика”, “редагування”), охарактеризовано активну позицію перекладача, вплив радянської ідеології та шляхи її подолання. Визначено філософсько-естетичні засади фемінної оптики авторки, протиставленої маскулінному баченню. Досліджено практику коментування й редагування, зокрема співпрацю з Д. Павличком та Н. Бутук. У результаті доведено, що М. Габлевич збагатила національне шекспірознавство інноваційною інтерпретацією ренесансної образосимволіки на засадах гуманізму, духовності та любові як єднальної сили.