Німецький «роман поколінь» кінця ХХ – початку ХХІ століття

Abstract

У дисертаційній роботі вперше в українському літературознавстві здійснено комплексне дослідження поетики німецькомовного «роману поколінь» кінця ХХ – початку ХХІ століття. Актуальність зумовлена потребою переосмислення трагічного минулого Європи та конструювання ідентичності через сімейні й колективні наративи. На основі праць із жанрології, філософії та культурології уточнено жанрово-стильові характеристики генераційного роману як модифікації сімейного наративу. Визначено ключові домінанти: травма, тоталітаризм, пам’ять і трансформація епох. Досліджено твори У. Тімма, А. Ґайґера, Т. Дюкерс, Ґ. Люстіґер та М. Марон, які вперше залучено до українського академічного дискурсу. Доведено, що сучасний роман поколінь наративізує траєкторію національної історії через життєписи кількох поколінь однієї родини.